Експортери: податкові проблеми в Росії й за рубежем

Що стосується податкового планування ВЕД при експорті товарів, робіт і послуг слід звернути увагу на наступні можливості й ризики:

1) продаж товарів іноземної компанії по мінімально можливій ціні вимагає економічного, маркетингового й управлінського обґрунтування ринкової ціни (ст. 20,40 НК РФ). Крім того, боротьба ФНС РФ із незаконним відшкодуванням експортного ПДВ, проблемними постачальниками, тези Постанови Пленуму ВАС РФ № 53 від 12.10.06 про ділову мету угоди припускають надійне прикриття з боку постачальників, які повинні пройти зустрічну перевірку.

2) при виборі умов експортної поставки (ціна, базис поставки, строки, оплата товару і т.д.) або при продажі товару через посередника (агента, комісіонера) рекомендується докладно викласти всі нетипові з фіскальної точки зору нюанси угоди в тексті контракту й заздалегідь змоделювати можливі претензії налоговиков і складності при обґрунтуванні нульової ставки ПДВ (ст. 165 НК РФ).

Наприклад, оплата експортованого товару векселем, за допомогою заліку або третьою особою завжди викликає в налоговиков претензії й нерідко відмова у відшкодуванні ПДВ, хоча з появою Визначення КС РФ від 04.04.06 № 98- Про практика повинна змінитися на користь платника податків. З погляду податку на прибуток вигідніше вибрати базис поставки згідно ИНКОТЕРМС 2000 з мінімальними витратами постачальника на відвантаження й доставки, наприклад, EXW, FCA, а значить і з мінімально можливою ціною реалізації, що спрощує механізм ціноутворення.

3) моделюй угоду й вибирай найбільш ефективну договірну конструкцію. Так, наприклад, продаж інтелектуальної власності на матеріальних носіях (програмне забезпечення, ноу-хау, технологія), виготовлення на замовлення проектної, конструкторської документації не є продажем з юридичної точки зору й кваліфікується як послуга, що тягне зовсім інші податкові наслідки на відміну від експорту товару. Зокрема, така операція (ліцензійна угода, інформаційні послуги і т.д.) не тягне виникнення об'єкта по ПДВ, тому що місцем надання цих послуг є територія іноземної держави (ст. 148 НК РФ). Отже, у цьому випадку ні про яке відшкодування вхідного ПДВ не може бути й мови! Див. Постанова ФАС СКО від 13.11.06 № Ф08-5567/2006-2328А в справі № А32-8374/2006-33/214.

У той же час експорт конструкторської документації без попереднього замовлення на її виготовлення кваліфікується як продаж товару, обкладається ПДВ по ставці 0 % і дозволяє відшкодувати вхідний ПДВ. Див. наприклад, Постанова ФАС СЗО від 22.02.07 у справі № А56-35751/2005. Таким чином, грамотний вибір умов договору і юридичної конструкції угоди дозволяє легально оптимізувати податкові наслідки зовнішньоекономічної угоди.

4) при висновку складних або змішаних договорів, що припускають експорт товарів, одночасне виконання робіт і надання послуг краще об'єднати їх в один договір з мінімально можливим виділенням у них вартості властиво робіт і послуг. При цьому, враховуючи проблеми подвійного оподатковування, рекомендується по можливості й згоді контрагента взагалі виключити послуги й роботи з вартості договору, указавши неподільну ціну товару. Правда, при цьому в контрагента виникає проблема декларування митної вартості при ввозі товару у свою країну, оскільки за правилами визначення митної вартості з неї віднімаються всі витрати, які виникають після перетинання товару митної границі (перевезення, монтаж, навчання працівників, консалтинг і т.д.).

5) при виконанні робіт і наданні послуг за рубежем, при плануванні там діяльності через посередника слід уважно вивчити податкове законодавство відповідного держави з метою визначення податкових наслідків. Так, податкове законодавство середньоазіатських республік СНД (Казахстан, Таджикистан, Узбекистан), не дозволяє використовувати переваги міжнародних договорів про запобігання подвійного оподатковування й «нав'язує» нерезидентам свої правила гри, пропонуючи ним спочатку заплатити податок на прибуток, отриману в цій державі, у бюджет останнього (або альтернативно на умовний банківський вклад) і тільки потім відшкодувати його.
Такий механізм суттєво ускладнює, а то й зовсім нівелює можливості міжнародного податкового планування внаслідок сложившейся правозастосовної практики, націленої на захист фіскальних інтересів цих держав. Див. наприклад, ст. 193, 198, 200 НК Республіки Казахстан, які практично зводять до нуля вигоди російських компаній, проголошені Конвенцією між Урядом РФ і Урядом РК від 18.10.96 « Про усунення подвійного оподатковування й запобігання ухиляння від сплати податків на дохід і капітал».

6) при формуванні ціни зовнішньоекономічної угоди й механізму її сплати необхідно заздалегідь спланувати правила вирахування й сплати ПДВ і податку на прибуток з урахуванням особливостей податкового права своєї країни й країни контрагента. З урахуванням вищенаведеного прикладу по Казахстані російська компанія може «зненацька» недоодержати весь виторг по угоді внаслідок утримання податку на прибуток (корпоративного податку) іноземним контрагентом. Крім того, це ще й спричинить порушення валютного законодавства РФ за нерепатріацію валютного виторгу (ч. 4 ст. 15.25 Коап РФ).

7) якщо не вдається усунути подвійне оподатковування на підставі договору про запобігання подвійного оподатковування або повернути сплачений в іншій державі податок на прибуток, то слід скористатися правилами ст. 311 НК РФ, тобто зарахувати податки, сплачені в іншій державі при сплаті податку на прибуток у РФ.

8) у випадку, якщо діяльність в іншій державі по своїй специфіці й строкам (наприклад, будівельні роботи, послуги, сервісне обслуговування товару) приводить до виникнення там постійної установи, то щоб уникнути проблем з подвійним оподатковуванням слід розглянути питання про створення там дочірньої компанії або спільного підприємства. Це до речі, вирішує й ряд чисто політичних і маркетингових проблем, що обумовлюють успіх компанії, особливо на ринках країнах СНД.