Навколо світу за… 90 днів

Обмовляючи в контракті умови платежу, варто звернути особливу увагу на вимогу Закону України “ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. N 185/ 94-ВР протягом 90 днів повернути в країну валютний виторг. Дана вимога стосується як безпосередньо коштів, так і імпортування товару. У випадку невиконання даного вимоги починається нарахування штрафних санкцій. Слід звернути увагу, що в цьому зв'язку, крім порушення термінів сторонами контракту, існують і інші ризики, у тому числі дотичні вибраних сторонами умов поставки.

Приміром, один український резидент досить довгий час імпортував товар з Росії на умовах франко-склад продавця. Термін «франко-склад» означає, що продавець уважається, що виконали свої обов'язки по поставці, у момент надання товару в розпорядження покупця (перевізника) на своєму складі. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця, і покупець повинен мати всі витрати й ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

Усе складалося добре доти, поки одна з товарних партій не була повністю знищена в результаті ДТП за участю грузоперевозчика (резидента України) і третьої особи - нерезидента.

Незважаючи на те, що перевізник застрахував свою відповідальність, виплата страхової суми затримувалася у зв'язку із з'ясуванням винного в ДТП обличчя. Перевізник відмовлявся виплачувати вартість вантажу, посилаючись на форс-мажорні обставини - відсутність можливості передбачити ДТП, однак у видачі підтверджувального документа Торгово-промисловою палатою, як компетентним органом, перевізникові було відмовлено. В імпортера ж виникла реальна погроза штрафних санкцій, пов'язаних з неповерненням валютного виторгу. У відповідності зі статтею 4 Закону України “ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, нарахування пені за неповернення валютного виторгу по експортно-імпортних контрактах припиняє, і пеня за цей період не сплачується у випадку прийняття судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при ТПП України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків передбачених експортно-імпортними контрактами. Але, у нашім випадку, нерезидент повною мірою виконав свої зобов'язання за договором – товар він зрадив зазначеному покупцем грузоперевозчику вчасно й у повному обсязі, відповідно які-небудь претензії й позови на адресу нерезидента були б некоректними й безперспективними.

Вартість знищеного вантажу, у результаті, була стягнена з перевізника в повному обсязі, однак для запобігання штрафних санкцій за неповернення валютного виторгу потрібні були додаткові зусилля.

При аналізі ситуації ми звернули увагу клієнта на те, законодавство України робить досить ризикованим використання в імпортних контрактах умов поставки, що не припускають відповідальність постачальника за своєчасну доставку товару в Україну, особливо у зв'язку з тим, що штрафні санкції за Законом України “ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не мають строку давнини.