Зовнішньоторговельний контракт як опис процесу поставки

Ситуація, при якій більшість контрактів на поставку товарів пишуться для банку, митниці й податкової інспекції, є майже хрестоматійною. Безумовно, при складанні контракту повинні бути дотримані вимоги російського законодавства, але не варто забувати й про те, що контракт повинен у першу чергу регулювати відносини між продавцем і покупцем. Саме контракт роз'ясняє, який саме товар повинен бути поставлений, якої якості, у якій кількості, у який момент часу, скільки він коштує, якими видами транспорту й у якій черговості його повезуть, хто заплатить за транспорт і страховку, де і як відбудеться передача товару від продавця перевізникові й від перевізника покупцеві і т.д. Ну чому не основне правило логістики – «Потрібний товар необхідної якості в необхідній кількості»?

Становлячи контракт на поставку товарів, сторони, по суті, вишиковують цей самий ланцюжок поставок, намагаючись зробити її максимально ефективної й взаємовигідної. А це можливо тільки в тому випадку, якщо в контракті передбачені як усі можливі варіанти розвитку подій, так і розв'язку для кожного з них. Наприклад, як реагувати, якщо товар відвантажений не повністю або ушкоджений при транспортуванні? чи Буде товар поставлений відразу або протягом якогось строку? Повинен чи покупець оплачувати рахунок, якщо товар поставлений із запізненням і тепер його реалізація утруднена?

Звичайно ж, у рамках однієї статті неможливо осягнути всі види зовнішньоторговельних операцій – кожна галузь має свою специфіку. Особливо виділяється торгівля біржовими й аукціонними товарами, енергоносіями, комплектним устаткуванням ( для будівництва промислових підприємств) і товарами, торгівля якими перебуває винятково у веденні держави (наприклад, озброєння). Саме собою, що й передбачити всі варіанти розвитку подій, навіть залишаючись у рамках якоїсь однієї галузі, чи навряд удасться, тому що на виконання контракту може вплинути дуже багато факторів.

Потрібно пам'ятати й про те, що для іноземного партнера найчастіше буває важко розібратися в особливостях і тонкощах законів РФ, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. У першу чергу це стосується митного й податкового законодавства, а також валютного регулювання. Не варто забувати й про елементарну різницю менталітету або ділові звичаї, характерні для фірми-партнера. Те, що є вже звичним для російських фірм, може викликати в контрагента зовсім искреннее нерозуміння. А це загрожує тем конфліктом, оскільки та сама ситуація може бути витлумачена сторонами по-різному. І в цьому випадку збереження взаємовигідного партнерства буде залежати від того, наскільки чітко й повно прописані в контракті права та обов'язки сторін і шляхи розв'язання конфліктів.

Проте незважаючи на весь достаток схем, застосовуваних у зовнішній торгівлі, існують загальні для всіх контрактів правила їх складання й обов'язкові до згадування пункти. От з ними-те ми й спробуємо розібратися.