«Імпортні» тонкощі білоруського ПДВ

Незважаючи на «пільговий» порядок оподатковування російсько-білоруських торговельних відносин, скрутні ситуації у фірм все-таки виникають. Добре хоч податківці не залишають компанії в біді й досить оперативно роз'ясняють, як треба діяти в тому або іншому випадку.

Відрахування без сертифіката про походження

Імпортер зобов'язано заплатити ПДВ у свою податкову інспекцію лише при ввозі товарів, виготовлених у Республіці Білорусія. Це пов'язане з тим, що російсько-білоруська Угода про стягнення непрямих податків, підписане 15 вересня 2004 року, було ратифіковано нашою країною із застереженням. Під терміном «товари» в Угоді розуміється тільки продукція білоруського або російського походження (Закон від 28 грудня 2004 р. № 181-ФЗ). Підтвердити походження товару можна спеціальним сертифікатом (форма СТ-1). Цей документ видає Торгово-промислова палата Республіки Білорусь.

Нагадаємо, що за Згодою потрібно подавати в податкову одночасно з декларацією й заявою про ввіз договір з білоруським постачальником, транспортні й товаросупроводжувальні документи, а також виписку банку, яка підтверджує сплату податку. Причому для того щоб прийняти ПДВ до відрахування, покупця білоруських товарів необхідно одержати оцінку про сплату податку на заяві про ввіз. Її інспектори поставлять після перевірки відповідності відомостей, зазначених у заяві, тем, які втримуються в декларації по ПДВ і в представлені разом з нею документах (наказ Мінфіну від 20 січня 2005 р. № 3н).

А от чи потрібне здавати в інспекцію сертифікат СТ-1? Перелік документів, наведений у пункті 6 роздягнула I додатка до Угоди, закритий. У ньому не згадані документи, що підтверджують походження товару. Виходить, російські організації мають повне право не представляти сертифікат СТ-1 у податкову. Правда, цей документ можуть зажадати в них у рамках камеральної перевірки.

Однак, як відзначили фахівці ФНС (лист від 8 серпня 2006 р. № ММ-6-03/780), якщо інспектори не змогли переконатися в тому, що імпортований саме білоруський товар, відмовитися поставити оцінку вони не можуть. Таким чином, відсутність сертифіката про походження СТ-1 не може бути перешкодою для відрахування.

Немає ясності відносно транспортних документів, які необхідно здати в податкову при поштовій торгівлі. В Угоді їх перелік не уточнюється. Зате налоговики відзначили, що імпортер цілком може подати замість транспортних паперів документи, оформлені на пошті. До них належать, зокрема, митна декларація CN 23 і супровідна адреса СР 71 або бланк-пачка ( для товарів, що відправляються в посилках).

Аналогічні роз'яснення податкові працівники давали й колись. Так, наприклад, у листі ФНС від 23 грудня 2005 р. № ШТ-6-06/1084 особливо підкреслене, що при виставі поштових документів у якості транспортних, інспектори не можуть відмовити фірмі в оцінці на заяві про ввіз.