Принцип вибору брокера

Вибираючи брокера, потрібно прагнути до того, щоб він дійсно надавав послуги з декларування товарів, знімаючи із замовника турботи про взаємодію з митницею. Якщо ж функції митного брокера зводяться до простої передачі паперів від декларанта до інспектора, а взаємодіяти з митницею доводиться співробітникам компанії-замовника, то варто задуматися про зміну такого брокера, тому що він не тільки не справляється зі своїми обов'язками, але й відриває від основної роботи персонал клієнтської компанії.

Практика показує, що брокерські компанії бувають клиенто- і митно-орієнтовані. Перші зустрічаються досить рідко, їхній пошук є першочерговим завданням відділу логістики у випадку, якщо компанія розв'язала передати митне оформлення на аутсорсинг. Вони діють в інтересах клієнта й бачать своїм обов'язком схилити митний орган до прийняття потрібних клієнтської компанії розв'язків на підставі наявних документів за умови, що останні в порядку. Співробітництво з таким брокером дозволить компанії-клієнтові оптимізувати роботу свого логістичного відділу, легально мінімізувати витрати на митне оформлення й бути впевненим у тому, що контроль після випуску ГТД не обернеться неприємним сюрпризом.

Більшість же брокерських компаній воліють працювати по митно-орієнтованому принципу, тобто готовити пакет документів у максимальній відповідності з вимогами митниці. Тобто так, як зручно митному інспекторові, так, як він звик. Таким чином, інтереси клієнтської компанії защемляються або ж клієнт зазнає серйозних труднощів при спілкуванні з постачальником, змушуючи його оформляти документи так, як це зручно інспекторові на пості. У випадку взаємодії з великим іноземним постачальником або компанією, що використовує електронні системи, подібне коректування взагалі буває неможливої й приводить до істотного ускладнення діяльності клієнтської компанії, замість того щоб полегшити її. Більше того, при такому підході брокер прямо підштовхує декларанта до підробки документів, що переходить уже в поле дії кримінального кодексу.