Визначення країни походження товару

Обсяги переміщення вантажів через границі в усьому світі з кожним роком зростають, а разом із цим виникає багато проблем. Однією із ключових є проблема визначення країни походження товару, переміщуваного через границю. У справжній статті викладені теоретичні основи визначення країни походження товару в контексті преференційних правил, зокрема, поняття країни походження товару й методи визначення достатньої переробки товару.

Визначення країни походження або «громадянства» імпортованих товарів необхідно для застосування основних заходів торговельної політики, таких як тарифне регулювання, кількісні обмеження, антидемпінгові й компенсаційні мита, і охоронних заходів, а також вимог відносно маркування товарів, що підтверджує їхнє походження, правил, що стосуються державних закупівель, так само як і для статистичного обліку.

Для цих цілей країна походження визначається відповідно до основних, або «непреференційними» правилами. Держави, у яких діють «нульові» або знижені ставки мит на товари, увезені з окремих країн, застосовують інш, що й часто відрізняються від основних преференційні правила визначення країни походження для встановлення можливості ввозу товарів по пільгових ставках. Застосування преференційних правил дозволяє відповістити на запитання про те, чи можуть бути надані тарифні преференції відносно даного товару ( тобто, «так» або «ні»), тоді як непреференційні правила використовуються для встановлення властиво країни походження товару.

Преференційні правила визначення країни походження дозволяють запобігти відхиленню товарних потоків, а також ситуації, при яких у результаті простого перевантаження товар, що відбувається із країни, у відношенні якої преференцій по тарифу не передбачені, увозиться під видом товару, що заявляється, наприклад, у якості, що відбувається із країни-учасниці зони вільної торгівлі, з відхиленням від сплати митних платежів. Таким чином, роль преференційних правил визначення країни походження полягає в тому, щоб відкривати доступ на ринок країни-імпортера товарам, що дійсно відбуваються з держав-бенефициаров даної схеми преференційної торгівлі. Це робить преференційні правила визначення країни походження невід'ємною частиною угод про взаємне надання преференцій, таких як двосторонні й регіональні угоди про створення зон вільної торгівлі, а також систем преференцій, надаваних в однобічному порядку промислово розвиненими державами відносно товарів, що відбуваються із країн, що розвивати.

Природа правил визначення країни походження й особливості їх застосування можуть мати серйозні наслідки з погляду формування товарних потоків, а також роботи митних органів. Ці правила можуть бути влаштовані таким чином, щоб служити обмеженням для розвитку торгівлі. Тому вони можуть бути використані, і нерідко використовуються, як інструмент торговельної політики. Розвиток угод про вільну торгівлю й пов'язаних з ними правил визначення країни походження збільшує обсяг роботи митних органів у багатьох країнах, з неминучими наслідками для ходу торгівлі. Враховуючи їхній великий потенційний вплив, може здатися дивним той факт, що протягом майже п'ятдесяти років з моменту підстави багатобічн, що випливає певним правилам механізму Генерального угода з тарифів і торгівлі /Всесвітньої торговельної організації (ГАТТ/СОТ) не вживало серйозних спроб уніфікувати норми в цій області й вони не стали предметом реального й діючого багатобічного регулювання. Необхідно відзначити, що протягом цього періоду визначення країни походження товарів стало представляти більші складності у зв'язку з тим, що зміни технологій виробництва, на тлі, що скорочуються транспортних витрат, а також процесу глобалізації, привели до розриву виробничих ланцюжків і переміщенню різних складених елементів таких ланцюжків в інші країни й регіони миру. У результаті, непросто часом буває встановити, який з елементів виробничого процесу визначає країну походження товару, зробленого й підданого подальшій переробці в декількох країнах.