Виконання певних виробничих операцій

Даний критерій визначає для кожного товару або групи товарів операції по їхньому виробництві або переробці, при виконанні яких у даній країні товар вважається таким що походить із цієї країни (позитивний критерій), або операції, що не дають підстав вважати товар, що походить з даної країни (негативний критерій). При формулюванні правил визначення країни походження, заснованих на такому критерії, може встановлювати вимогу використання певних матеріалів, що походять з даної країни, або не допускатися використання певних матеріалів, що не походять із цієї країни. Наприклад, правила визначення країни походження одягу, ввезених у країни Європейського союзу (ЄС), установлюють, що в якості вихідної сировини, для виробництва товарів повинна використовуватися пряжа. Таким чином, одяг, зроблена із тканини, не буде вважатися, що походить із країн ЄС.

Основна перевага правил, заснованих на критерії виконання певних технологічних операцій, полягає в тому, що, будучи одного разу встановлені, вони дають чітк, що не допускає різних тлумачень, вистава про те, яким критеріям повинен задовольняти товар, що забезпечує передбачуваність правил для виробників товарів. Разом з тим, дана система має ряд недоліків, наприклад, необхідність перегляду критеріїв у зв'язку з постійним удосконалюванням технологічних процесів, а також вимоги до документационному забезпеченню, зокрема, актуалізація опису виробничих операцій, виконання яких може представляти складності для підприємств.

Становлять інтерес наступні приклади зі світової практики, хоча вони й пов'язані із застосуванням непреференційних правил. З 1996 року в США сталі застосовуватися критерії походження текстильних виробів і одягу, відповідно до яких товари, що раніше вважалися, що відбуваються з ЄС, сталі розглядатися в якості, що відбуваються із країн Азії. Це спричинило застосування до ввезених товарів кількісних обмежень відповідно до Угоди про текстильну продукцію й виробах одягу. Крім того, нові правила встановлювали вимоги маркірувати товари, що раніше мали маркування «Зроблене в Італії» (наприклад, шовкові хустки), як товари, зроблені в Пакистані, з відповідними наслідками з погляду попиту на дану продукцію, тому що відомості про країну походження товару сприймаються споживачем як вказівка на якість виробів.

Наприкінці 80-х років, у ЄС минулому переглянуті правила визначення країни походження фотокопіювальної техніки для того, щоб виробничі операції, виконувані філіями японських компаній у США, не давали підстав для того, щоб товар уважався, що відбуваються зі США. Такі товари вважалися, що відбуваються з Японії й підлягали застосуванню антидемпінгових заходів регулювання.

Таким чином, той самий товар може вважатися, що відбуваються з даної країни відповідно до однієї системою визначення країни походження, однак не задовольняти вимогам, пропонованим до країни походження, при використанні іншої системи. Наприклад, виробник товару в країні, що розвивати може виявити, що товар може поставлятися в ЄС із наданням преференцій по тарифу відповідно до Загальної системи преференцій ЄС, але що цей же товар не задовольняє правилам визначення країни походження по Загальній системі преференцій США.