Чим небезпечні чисельні контракти

Учасники ВЕД часто містять контракти з маловідомими або просто офшорними фірмами. У них не враховуються умови оплати товару, умови поставки, транспортні умови, застосовне право, здача/приймання товару. Замість продуманих документів з'являються замінники, призначені аж ніяк не для реальних цілей зовнішньої торгівлі.

Серед російських учасників ВЭД зложилася така практика, при якій міжнародні договори купівлі-продажу полягають одночасно в декількох різних видах, що називається, « під конкретні потреби». Активно практикується висновок спеціальних договорів винятково для вистави митниці, податковій інспекції, службі валютного контролю банку.

Однак існують і договори для реальних угод по купівлі-продажу товарів. Зовнішньоторговельний контракт такого типу полягає з реальним іноземним партнером і служить для пред'явлення й використання винятково поза територією Росії, у цих контрактах навіть застосовуване право практично ніколи не буває російським. Часто такий договір укладається між вищезгаданою офшорною компанією-трейдером і реальним експортером/імпортером.

Однак і тут трейдерів переслідують проблеми, пов'язані з точним виконанням контрактів. Чомусь багато забувають про те, що, згідно з нормами міжнародного права, у тих випадках, коли сторонами не зазначене місце судового розгляду по спірних питаннях контракту, у силу вступає принцип місця укладання договору. Тобто якщо в преамбулі контракту значиться місто Сеул, то розгляд справи піде за законами Республіки Корея. Дуже часто каменем спотикання стають морські коносаменти, документи, що несуть у собі не тільки транспортні, але й товаророзпорядчі функції.