Зразок як керівництво до дії

До речі, у створення системи множинних міжнародних контрактів купівлі-продажу, нехай побічно, але внесли свою лепту й митні органі нашої країни. Коли вийшов у світ наказ ГТК Росії від 5 грудня 2003 р. № 1399 « Положення про контроль митної вартості товарів, ввезених на митну територію Російської Федерації», у переважній більшості імпортних контрактів з'явився запис: «Умови поставки: CIF Москва, ІНКОТЕРМС 2000». І відбулося це тільки тому, що в наказі був даний саме такий зразок запису. Багато помітили цей ляп, але значне число рядових співробітників митниці сприйняли цей, прямо скажемо, помилковий приклад як пряма інструкція до дії, як єдино вірна умова поставки імпортного товару. Учасникам ВЕД виявилося простіше зробити «спеціальний» контракт для митниці, ніж витрачати час і сили на роз'яснення ситуації.

Незважаючи на те що в наступних редакціях наказу цей явний ляп був усунутий, контракти купівлі-продажу з таким безграмотним записом проходили, проходять і ще довго будуть проходити перевірку в службі валютного контролю митниці. Чому? Відповідь, на жаль, простий і банальний - переважна більшість наших учасників ВЭД звикли вважати транспортні умови міжнародних контрактів купівлі-продажу не більш ніж порожньою формальністю. Зрозуміло, це не так, але, на жаль, часте розуміння цього приходить пізно й обходиться учасникам ВЭД дорого.