Якщо правовласник не прагне мати...

Останнім часом відзначається явна активізація Федеральної митної служби в справі затримки контрафактної продукції й співробітництва із правовласниками. Так, в 2007 році митницями Центрального регіону було виявлено 2 млн. 177 тис. одиниць товарів, що володіють ознаками контрафактних. Для порівняння: тільки в 1-м кварталі 2008 року ця цифра склала 3 млн. 255 тис. виявлених одиниць. В 2007 році порушено 205 справ про АП по статтях 14.10 і 7.12 Коап Росії, 29 кримінальних справ, а по 170 справах про АП матеріали передані в УВС. Протягом 1-го кварталу цього року порушено 32 справи про АП, 5 карних, по 11 справах матеріали передані до суду.

- Але, незважаючи на активізацію державних служб у боротьбі з контрафактом, саме правовласникам повинна належати в цій справі ключова роль, — уважає заступник начальника служби федеральних митних доходів керування Ірина Кирякина.

За її словами, ще п'ять років тому багато великих виробників не мали в Росії своїх представництв і, реалізуючи продукцію до ввозу в Росію, не опікувалися про рє долі на внутрішньому ринку. Сьогодні ситуація міняється. Багато фірм воліють установлювати більш серйозний контроль і опікуватися про витиснення контрафактних товарів оригінальною продукцією. Хоча існують факти на перший погляд майже абсурдні: чимало компаній, які не вживають ніяких зусиль, щоб уберегти свій продукт і добре ім'я виробника від підробок.

У чому ж, властиво, суперечливість позицій правовласників? Справа в тому, що навіть при успішнім веденні боротьби з порушеннями інтелектуальних прав про повне відшкодування прямих витрат на цю боротьбу, не говорячи вже про загальний збиток компанії, про її упущену вигоду, не йде й мови. Економічна мета виявляється вторинною. Витрати компаній на боротьбу з контрафактом можуть виправдатися, скоріше, у довгостроковій або середньостроковій перспективі.

Так, за відведені десять днів правовласник повинен побрати проби й зразки товарів, провести їхнє дослідження й з доказами того, що зупинений товар є контрафактним, звернутися в уповноважений орган із проханням про вилучення. При цьому витрати на проведення дослідження й наступні витрати, пов'язані з виставою інтересів у судових органа оплачує правовласник. Для невеликих фірм такі суми найчастіше виявляються занадто великі в порівнянні з очікуваними вигодами.

І отут на перший план виходить питання: що важливіше для правовласника - прибуток наявність підробок? Багато представників компаній оцінюють частку контрафакту як незначну, що й не впливає на загальне зростання продажів. У якості порога терпимості до контрафакту, на думку дослідників ринку, називаються цифри від 5 до 15% ринку.

- Є й інші причини відсутності зусиль у протиборстві з контрафактом з боку виробників, — розповіла Ірина Григорівна. - Це принципове небажання привертати додаткову увагу до свого продукту, що здатне негативно позначитися на обсягах продажів. Наприклад, у сфері лікарських препаратів, де виявлення підробленої продукції приводить до відкликання серії або навіть усієї партії продукції. Іноді на наявність контрафактної продукції свідомо закривають ока в період первісного освоєння ринку, уважаючись, що це підвищує «узнаваемость продукту». Не завжди представники компаній повідомляють адекватну інформацію в головні офіси, опікуючись про сприятливу динаміку поточних економічних показників, іноді не рекомендують реєструватися в реєстрі й робити відповідні дії. Нерідкі випадки, коли представники правовласників після виявлення фактів порушення інтелектуальних прав не подають заяви або забирають у результаті неформальних домовленостей і часткових компенсацій з боку порушників, а найчастіше й прямого тиску.

Зараз при виявленні ознак контрафактности митні органі можуть припиняти випуск товару у вільний обіг на строк до 10 робочих днів (передбачене продовження строку до 20 днів). Через 10 днів відповідальність за подібну затримку без заяви правовласника покладає на митницю, яка повинна випустити товар.

Не краще обстоят справи й з реєстрацією торговельних марок у реєстрі.

- Причина, я думаю, у тому, що реєстрація в Реєстрі вимагає розкриття схем поставок, — відзначила Ірина Кирякина. - А деякі компанії не зацікавлені в цьому.

- Ваш^-вашому-по-вашому, виходить безвихідність якась, — розв'язав розставити крапки над «i» начальник ЦТУ Сергій Прусів. - Які заходи ухвалює Керування?

Як з'ясувалося, до вже введених обмежень на ввіз вантажу фізичними особами-«човниками» ( по вазі, вартості, кількості переміщень границі), цього року готується введення правила ex officio.

Воно дозволить митникам затримувати підозрілу продукцію на сім днів (плюс 3 дня на оформлення) без заяви правовласника й незалежно від того, внесені чи ні його товарні знаки до реєстру. У принципі, таке право в митників є й сьогодні, але тільки протягом трьох днів. Подальші затримки — на свій, точніше на них, митний, страх і ризик. У випадку помилки витрати лягають на митницю. Крім того, Федеральна митна служба вийшла із проектом виправлень у Митний кодекс, які збільшують строки постконтроля з один до трьох років.