Проблемні аспекти професійної підготовки представників митних брокерів

Відповідно до пункту 1 статті 146 Митного кодексу Російської Федерації фахівцем з митного оформлення є фізична особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим федеральним міністерством, уповноваженим в області митної справи.

Атестація на відповідність кваліфікаційним вимогам проводиться у формі кваліфікаційного іспиту. Особам, що успішно здали кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення (пункт 1 статті 147 Митного кодексу Російської Федерації).

Наявність у фізичної особи кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення дає можливість працювати в штаті організації, що має статус митного брокера й, таким чином, представляти інтереси клієнтів митного брокера перед митними органами в процесі митного оформлення товарів.

Звичайно, емоційна сторона здачі кваліфікаційного іспиту не повинна залишатися без уваги, але вирішальним в одержанні атестата є не наявність успіху, а сам факт здачі, нехай навіть менш успішної, але здачі іспиту.

Первісне знайомство з екзаменаційними питаннями,- - їх кількістю (128 питань), формулюваннями й переліком порушених тем, формує думка про неможливість опанувати передбачуваним обсягом спеціальної інформації.

Далі, упокорившись із необхідністю підготовки до іспиту, виникає нове занепокоєння про те, що конкретно розповідати на іспиті і як укластися у відведені для відповіді 10 – 15 хвилин?
Причому предмет оповідання не завжди явно проглядається в самім питанні. На жаль, низка екзаменаційних питань або дублюють один одного, або просто неспроможні, оскільки припускають виклад порядку, не передбаченого чинним законодавством.

Наприклад, питання №26 «Особливості митного оформлення товарів, переміщуваних через митний кордон Російської Федерації на підставі договору міни (бартеру)» за змістом повністю збігається з питанням №68 «Особливості митного оформлення товарів, переміщуваних через митний кордон у рахунок зовнішньоторговельних бартерних угод».
Питання №34 «Забезпечення сплати митних платежів шляхом внесення відповідних коштів на рахунок митного органа. Випадки, у яких таке забезпечення обов'язкове» пропонує привести приклад обов'язкового обігу тільки до одному способу забезпечення сплати митних платежів, у той час, як пунктом 2 статті 340 Митного кодексу Російської Федерації передбачена можливість вибору платником будь-якого способу забезпечення.

Окремі питання настільки об'ємні, що дослівне їхнє сприйняття, припускає завершення відповіді не раніше чому через 3-4 години ( при відповідному рівні підготовки). Наприклад, питання №93 «Поняття митного режиму. Види й призначення митних режимів», питання №120 «Спеціальні митні процедури (види, зміст)», питання №125 «Правова кваліфікація адміністративних правопорушень в області митної справи».

Особистий досвід участі в прийнятті кваліфікаційних іспитів фахівців з митного оформлення, а також періодичне передекзаменаційне консультування слухачів навчальних курсів дозволяють дотримуватися думки про необхідність перегляду змісту більшої частини питань.

Адаптація досліджуваного матеріалу до правової дійсності, охоплення незачеплених питань (наприклад, митного контролю товарів), відмова від дублювань і теоретичної перевантаженості (наприклад, питання №1 «Федеральний закон « Про основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності». Мети й принципы державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності») дадуть можливість сконцентрувати увага слухачів на конкретних практично значимих аспектах митного регулювання зовнішньоторговельного товарообігу.

Враховуючи середня кількість навчальних годин на підготовку майбутніх фахівців з митного оформлення товарів (приблизно від 60 до 140 годин), а також здебільшого відсутність спеціальної підготовки для сприйняття досить складної митної тематики (наявність юридичної освіти в слухачів курсів) буде потрібно принципова переробка екзаменаційних питань.